Протока Катерини
| Протока Катерини | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Координати | 44°26′21″ пн. ш. 146°42′55″ сх. д. / 44.43917° пн. ш. 146.71528° сх. д.Координати: 44°26′21″ пн. ш. 146°42′55″ сх. д. / 44.43917° пн. ш. 146.71528° сх. д. |
| Прибережні країни | Японія/Росія |
| Море | Охотське море, Тихий океан |
| Довжина | 15 км |
| Ширина | 21 км |
| Річки | |
| Вливаються річки | Фільшина, Непрець |
| Острови | Кунашир, Ітуруп |
| Мапа | |
| |
Протока Катерини (рос. Пролив Екатерины, яп. 国後水道, трансліт. Кунасірі-суйдо) — протока Курильських островів, що розмежовує острів Кунашир на півдні від остова Ітурупа на півночі. З'єднує Охотське море та Тихий океан. Одна із найбільших проток Курильської гряди. Названа у 1811 році Василем Головіним на честь корабля «Катерина», на якому російське посольство на чолі з Адамом Лаксманом подорожувало до Японії 1792 року.
Де-факто по протоці проходить межа між Южно-Курильським та Курильським міськими округами Сахалінської області Російської Федерації. Японія відносить протоку до акваторії округу Немуро префектури Хоккайдо.
Ширина понад 22 км, глибина 150—500 м. З лютого по травень забита плавучими льодами, що приносяться з північної частини Охотського моря.
- Екатерины пролив // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Екатерины пролив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 50. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)
|
